ДЛЯ ПРОФІЛЬНОГО КЛАСУ

СТАТТЯ  В ГАЗЕТУ  НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ АБО ПРОФЕСІЙНУ ТЕМУ

ПАМ’ЯТКА

«Як писати статтю»

1. Визначити головну тему статті.

2. Визначити адресата (на кого розрахована стаття).

3. Дібрати матеріал (опрацювати літературу, зробити нотатки).

4. Розділити зібраний матеріал на групи відповідно до визначеної тематики.

5. Визначити структуру статті.

6. Дібрати заголовок.

7. Уникати сумнівних прикладів.

8. Якщо це стаття в газету, звертайтесь у тексті до читачів,

використовуючи слова ми, ви, добродії, друзі.

9. Уникайте надто довгих речень.

10. Дотримуйтесь норм літературної мови.

11. Перечитайте та відредагуйте статтю.

ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ

Уроки мудрості.

Що таке вихованість?

Вибір професії —вибір долі.

«Не роби того іншому, чого не хочеш,щоб тобі робили».

«Чужа  душа — темний  ліс»

В щасливого обличчя сяє.

Грошей багацько на світі,а щастя мало.

На чужому горі щастя не збудуєш.

Не було б щастя, так нещастя допомогло.

Не змагай до того, що не дано від природи

ПЕРЕКАЗ ІЗ ТВОРЧИМ ПРОДОВЖЕННЯМ (у форматі ЗНО) для 10 класу

Маленький шлях — не для людей…

Є такі тихі затінені місцинки поміж густою травою, торіш­нього листя чи просто на землі, всипаній сухою хвоєю,— міс­цинки, помережані стежками. Треба низько-низько нахили­тись або лягти на живіт, щоб побачити шляхи маленьких істот. Кожна така стежечка веде до крихітної нірки, скрученого з лис­точка будиночка, під камінчик чи суху гілку. Інколи ці шля­хи позначені сріблистим слизом, помережані павутинням. Ма­ленький народ має свої звичаї і подорожує не дуже далеко. Його шляхи ведуть по стовбуру дерева у пошуках солодкого соку чи просто, щоб відпочити на зігрітому сонцем листку, погой­датися. Як же добре, напевно, колисатися на м’якому пахучо­му листі! Навіть впасти не боляче, коли ти комаха і можеш на льоту прикріпитися міцною, надійною павутинкою. Вони тон­ше відчувають тяжіння землі, сонце, вологість. Ясного дня ма­ленькі істоти метушаться, латають свої хатки, чистять нірки, пильнують, чи добре закутані дітки. Усі шість або вісім ла­пок прудко бігають. І, певно ж, вони якось спілкуються між собою. Як ото в селі сусіди перегукуються через пліт. І не чи­нять одне одному кривди. А похмурого чи дощового дня сплять у своїх домівках.

Очима, втомленими від телевізора, книги чи облич інших людей, не побачиш, як самовіддано бореться кожна істота за життя, захищає своє потомство. Вони не хочуть смерті й хао­су на власній землі від більших, сильніших істот, а ті просто не відають, що роблять.

Треба мати дуже добрий зір. Мало хто з людей здатний ба­чити. Коли зранку протираєш очі, несвідомо хочеш побачити усе краще. Але для цього треба любити.

Кожна наша, навіть ненавмисна, поява загрозлива і смер­тельно небезпечна для маленького, хоча й незліченного народу.

Ми ніколи не пройдемо їхніми шляхами. Ми надто грубі й ве­ликі для цього і не повинні втручатись.

Уявимо на мить, що існують інші істоти, які дивляться на нас, як на комах. Наша метушня видається їм позбавленою сен­су. Вони не зможуть пройти нашими шляхами й оцінити нашу духовну велич, якщо вона в нас є. Ми будуємо житла, добуває­мо харч у повсякденній боротьбі, залатуємо діри власного існу­вання, боронимося самі й оберігаємо дітей. І попри все маємо час, щоб відчувати себе беззахисними. І тому, щоб захиститись, шукаємо Бога. А що, коли він ставиться до нас, як ми до комах. Але, перемігши страх, ми уявляємо його подібним до нас, тіль­ки у стократ кращим і досконалішим. Дивно бути людиною, та­кою чужою для всіх істотою. Хіба це щастя — бути людиною? Щастя — просто бути у злагоді, хай ти дерево, травинка, жаб­ка чи цвіркун. Ми нікуди не йдемо, ми просто тікаємо.

(393 сл.) (Г.Пагутяк)

Творче завдання: написати стислий переказ, завершивши його обґрунтуванням або спростуванням  ав­торських висновків  про сенс буття та людського існування

ШАНОВНІ ДЕСЯТИКЛАСНИКИ!

Оскільки цьогоріч  підручників для  занять на уроках української мови ще нема, попрацюймо  в on-line. Теоретичний матеріал   і практичні  завдання є  у  цьому  підручнику

 ПІДРУЧНИК ДЛЯ РОБОТИ  В 10 профільному класі

https://drive.google.com/open?id=1rU2KarPZ1j8wMeDqJyy3D2iTwmwmyeu1

КОНТРОЛЬНИЙ ПЕРЕКАЗ ІЗ ТВОРЧИМ ПРОДОВЖЕННЯМ

10 клас

Батьки і діти

Якось до редакції журналу надіслала листа восьмикласниця. У ньому йшлося про те, що дівчина соромиться власних батьків: вони обмежені, неосвічені, немодно одягаються, неправильно наголошують слова "документ" і "кулінарія".

Протягом останнього року авторка листа жодного разу не вийшла з дому разом з батьками. Коли у школі призначають батьківські збори, дівчина навмисне не повідомляє про це батьків. Не вистачає, щоб учителі побачили, які вони "відсталі"!
Що ж перешкоджає дівчині шанувати людей, які дали їй життя? Наївно думати, що причиною є немодне вбрання чи неправильна вимова слів. Щось тут глибше й важливіше. Що ж саме?

Дорослішаючи, юнаки та дівчата починають серйозно замислюватися над своїм місцем у суспільстві — нинішнім та майбутнім. У їхньому лексиконі з'являються слова "престиж" та "престижний". Особистий престиж пов'язується із престижем родини.
Що ж таке престиж? Це — громадська оцінка суспільної значущості людини.

До 14-15 років діти вже пережили вік безумовного прийняття всього, що оточує їх в отчому домі. Вони намагаються скласти оцінку поведінці членів сім'ї, їхнім характерам, моральним рисам. їх починає цікавити становище батьків у суспільстві, їхні посади, ставлення до них співробітників, знайомих, сусідів. Якщо освіченість батьків, їхні досягнення визначаються й поважаються значним колом людей — це предмет особливої гордості дітей.

Та чи кожен чотирнадцятилітній спроможний зрозуміти, що посада й зарплата — лише зовнішні вияви значущості будь-якої людини? Що справжнє багатство сім'ї — не меблі й одяг, а духовна спорідненість, близькість між дітьми та батьками? Що справжній престиж сім'ї визначається не наявністю або відсутністю автомобіля чи відеотехніки, а душевною щедрістю, чесністю, безкорисливістю, трудолюб-ством рідних?

Толерантність у ставленні до найближчих людей не є виявом слабкого характеру. Толерантність — результат розуміння життя й мудрості.

Чимало видатних людей залишили спогади про батьківський дім, про батьків та матерів. І що цікаво: виходить так, що у більшості непересічних людей були виняткові матері! Розумні, терплячі, лагідні. У чім тут справа? Очевидно, видатні люди тому й стали видатними, що мали досить розуму й спостережливості, аби в усьому вміти виділити головне, суть. У матері вони, насамперед, помічали самовідданість, цінували любов і її намагання зрозуміти власну дитину.

Кожне наступне покоління відрізняється від попереднього. Тому й кажуть у народі: "Стався до батьків так, як хотів би, щоб діти твої ставилися до тебе."

(За О. Лосото, 360 слів).

Завдання. Доповніть текст власними роздумами про те, чи погоджуєтесь ви із тим, що кажуть  у народі: «Стався до батьків так, як хотів би, щоб діти твої ставилися до тебе."

До конспекту  "!Вживання великої літери. Лапки у власних назвах"

Лапки у власних назвах

У лапках з великої літери пишуться:

1. Слова-символи в назві будь-яких установ, організацій: ресторан «Зустріч», басейн «Локомотив», завод «Арсенал», стадіон «Металіст», кінотеатр «Київ», товариство «Просвіта», готель «Турист», видавництво «Ранок».

2. Назви творів мистецтва (музики, літератури, малярства, кінематографії тощо): вірш «Ой не сійтесь, сніги…», картина «Зимовий ліс», балет «Попелюшка», пісня «Зорепад», телевізійна програма «Спортивний тиждень», збірка «Зів’яле листя». Але назви культових книг пишуться без лапок: Біблія, Псалтир, Коран.

3. Найменування періодичних видань: газета «Сьогодення», журнал «Політика і культура».

4. Символічні назви різних видів транспорту, у тому числі марки машин: велосипед «Україна», автомобіль «Нива», «Мерседес», лайнер «Тихоокеанський».

5. Індивідуальні найменування продукції: вода «Моршинська», печиво «Дитяче», меблі «Мрія».

6. Назви урядових нагород:

а) котрі починаються словом за: медаль «За бойові заслуги»;

б) що мають форму називного відмінка: медаль «Материнська слава» (порів: орден Ярослава Мудрого — індивідуальне найменування відзнаки вжито в родовому відмінку).