вівторок, 8 березня 2016 р.

ВШАНОАВУЄМО ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ
До  155-річчя  від дня  смерті  Тараса Шевченка

Шевченко в кінематографі
За творами Тараса Шевченка поставлено такі фільми:
¸  1911 — Катерина
¸  1929 — Злива
¸  1933 — Коліївщина
¸  1935 — Прометей
¸  1936 — Назар Стодоля
¸  1953 — Назар Стодоля
¸  1959 — Лілея
¸  1964 — Наймичка
Образ Шевченка в художньому кіно:
¸  1926 — Маленький Тарас
¸  1926 — Тарас Шевченко
¸  1951 — Тарас Шевченко
¸  1964 — Сторінка життя
¸  1964 — Сон
¸  1992–1999 — Тарас Шевченко. Заповіт (кіносеріал)
¸  1999 — Поет і княжна
¸  2005 — Братство
Про поета знято й чимало документальних, науково-популярних і телевізійних стрічок:
®  1954 — Шевченко—художник
®  1959 — Імені великого Кобзаря
®  1960 — Думи Кобзаря
®  1961 — На Тарасовій горі
®  1962 — Шляхами Тараса (реж. Єлизаров О. К.)
®  1963 — Розповіді про Шевченка (реж. Пашкевич І. П.)
®  1965 — Тут жив Кобзар
®  1989 — Гілка вербова, гілка тернова
®  2001 — Мій Шевченко (проект Юрія Макарова)
®  2014 — Тарас Шевченко (реж. Сергій Проскурня); прем'єру заплановано на 9 березня 2014 року

Пісні на вірші Т. Шевченка
Чимало композиторів зверталися до поезії Кобзаря. Багато його віршів покладено на музику:
¯  Серед них: «Заповіт», «Сонце заходить. Гори чорніють», «Дивлюсь, аж світає», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Тече вода з під явора», «Сумно-сумно серед людей», «Із-за гаю сонце сходить», «Зоре моя вечірняя», «Садок вишневий коло хати», «Думи мої»
¯  Композитор Микола Лисенко написав музику більше ніж до 100 творів Кобзаря і видав їх окремою книжечкою «Музика до Кобзаря»
¯  Загалом, дослідники нараховують понад 2000 композицій на слова Т. Шевченка, тоді як сам «Кобзар» містить 227 творів
¯  У 1970 році, композитор з Полтави Гордій Гладкий, написав музику до «Заповіту», що стала народною. Деякий час вона була гімном України


Образ Тараса Шевченка в літературі
Художні твори про Шевченка почали писати ще за життя поета. У 1841 році О. Афанасьєв-Чужбинський присвячує автору "Кобзаря" свій вірш, у якому захоплено говорить про його чарівну поезію. Через кілька років сучасник поета В. Забіла написав віршоване послання, висловивши у ньому дружні почуття до Шевченка.
Після смерті поета митці все частіше зверталися до образу Кобзаря. Це І. Франко, Леся Українка, М. Старицький, Осип Маковей, І. Нечуй-Левицький, М. Коцюбинський, П. Тичина, В. Сосюра, Є. Маланюк та багато інших. 
Життя Шевченка можна навіть простежити за художніми джерелами:
¨  С. Васильченко. "У бур'янах"; О. Іваненко. "Тарасові шляхи" – дитинство поета
¨  Л. Смілянський. "Поетова молодість" – юність поета
¨  В. Дарда, "Його кохана"; "Переяславські дзвони" – зрілість
¨  3. Тулуб. "В степу безкраїм за Уралом" – період заслання
¨  Л. Большаков. "Їхав поет із заслання" – останні роки
З скарбниці народної мудрості
¥  Шевченко Тарас – наче сонце для нас
¥  Пани Шевченка карали, але мудрості не відібрали
¥  Шевченко дужий був не силою, а словом мудрим
¥  Тарасові слова – то правда жива
¥  Хто з Шевченком знається, той розуму набирається
¥  Шевченкове слово в віках не старіє
¥  Шевченкові пісні молодіють, бо люди з ними живуть, працюють, мріють
¥  Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем
¥  Тарасів «Кобзар» – для народу великий дар

четвер, 25 лютого 2016 р.

145… Велика жінка… слабка жінка.. безсмертна  жінка.. це ти , Лесю… Тобі  сьогодні 145…
Я вже не можу. Навіть сни червоні,
Я ж тільки жінка. Жінка перш за все,
Сріблиться місяць в зорянім полоні,
Дрімає сад з просвітленим лицем.
Пірнає ніч у ніжність, мов у казку,
Здмухнувши денні клопоти з чола.
Я тільки жінка. Жінці треба ласки,
Любові треба, щастя і тепла.
І що мені, що світ закуто в пута,
Що світ увесь кривавий від заграв?
Та чи зуміла б я сльозу забути,
Котру нагай учора зашмагав?
Сльоза ота пече мої долоні.
І щастя мені буря принесе!
Тож хай приходять навіть сни червоні.
Я — жінка. І тому я зможу все.

Леся Українка

середа, 10 лютого 2016 р.

Шановні учні!
Запрошуємо Вас узяти участь у 
Всеукраїнському конкурсі творчих робіт учнів 10-11 класів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів 
«Іван Франко: дух, наука, думка, воля», 
який проводимо у рамках відзначення 160-річчя від дня народження 
та 100-річчя від дня смерті Івана Франка.
Переможців і призерів конкурсу буде належно оцінено та нагороджено.
Положення про Конкурс подаємо нижче.

ПОЛОЖЕННЯ
про Всеукраїнський конкурс творчих робіт учнів 10-11 класів
загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів
«Іван Франко: дух, наука, думка, воля»
1. Загальні положення
1.1. Організатором Всеукраїнського конкурсу творчих робіт про Івана Франка учнів 10-11 класів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів «Іван Франко: дух, наука, думка, воля» (далі – Конкурсу) є Львівський національний університет імені Івана Франка.
1.2. У Конкурсі можуть узяти участь учні 10-11 класів загальноосвітніх та
професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування.
1.3. Конкурс триває з 30 грудня до 30 березня 2015-2016 навчального року у два етапи:
І етап – 30 грудня – 30 березня – прийом творчих робіт для участі в
Конкурсі;
ІІ етап – 1-15 квітня – оцінювання робіт, визначення та оголошення
переможців.
1.4. Адреса оргкомітету: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1, Львівський національний університет імені Івана Франка, Інститут франкознавства (на Конкурс учнівських робіт). Телефон оргкомітету: (032) 239-43-98.
2. Мета конкурсу
2.1. Конкурс проводять із метою:
– популяризації спадщини Івана Франка серед молоді;
– формування умінь і навичок художньо-літературної та науково-
критичної праці;
– заохочення до творчого осмислення Франкового слова;
– пошуку молодих літературних і наукових талантів.
3. Умови проведення
3.1. На Конкурс приймають оригінальні самостійні творчі роботи.
3.2. Автор може представити тільки одну творчу роботу.
3.3. Учасники мають право самостійного вибору теми творчої роботи у межах  загальної франкознавчої теми Конкурсу.
4. Вимоги до творчих робіт
4.1. Стиль написання творчих робіт – науковий, художній або публіцистичний.
4.1.1. Мова творчих робіт – українська, відповідно до вимог сучасного
правопису.
4.1.2. Обсяг творчої роботи не повинен перевищувати 15 сторінок
рукописного чи друкованого тексту формату А4 (шрифт Times New
Roman, кегль 14).
4.1.3. Роботи, написані і заадресовані нерозбірливо, журі розглядати не
буде.
4.2. До творчої роботи учасники додають конверт, у якому потрібно подати дані про автора (прізвище, ім’я, по батькові учня, рік народження, e-mail учня (якщо є), номер телефону, повна поштова домашня адреса та адреса навчального закладу, клас (група); прізвище, ім’я, по батькові вчителя).
4.3. Роботи, подані на Конкурс, учасникам не повертають.
5. Критерії оцінювання
5.1. Творчі роботи мають відповідати Критеріям оцінювання навчальних
досягнень учнів 5-11 класів з української мови (Додаток 1 у книзі: Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Рідна мова 5-11 класи. – К. : «Шкільний світ», 2001).
5.2. Роботи оцінюють за такими критеріями: оригінальність ідеї; повнота
розкриття теми; стильова своєрідність; грамотність оформлення роботи.
6. Визначення та нагородження переможців Конкурсу
6.1. Поточний відбір творчих робіт для представлення на підсумковому
засіданні здійснює робоча комісія Конкурсу, яку формують із членів журі.
6.2. Підсумкове засідання журі, на якому буде визначено переможців Конкурсу, відбудеться не пізніше 20 квітня 2016 року.
6.3. Конкурсні творчі роботи оцінюють відповідно до критеріїв, визначених у п. 5 цього Положення. Переможців Конкурсу нагороджують грамотами, цінними призами та грошовими винагородами.
Оргкомітет Інституту франкознавства
Львівського національного університету імені Івана Франка

субота, 9 січня 2016 р.

НАЙЩИРІШІ МОЇ ВІТАННЯ
З НОВИМ РОКОМ ТА РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ
УСІМ ПРИХИЛЬНИКАМ ЦЬОГО БЛОГУ

ЦЬОГО БЛОГУ!!!
На сторінці «КАНІКУЛИ З УКРАЇНСЬКОЮ» розміщено нові завдання . Працюймо разом!!!

четвер, 5 листопада 2015 р.

УВАГА!!!
НОВИНИ БЛОГУ
ДЛЯ УЧНІВ
10-11класів!!!

На сторінці «ФІЛЬМОТЕКА» розміщені екранізації до  творів  українських письменників, які  є в програмі ЗНО!!!

понеділок, 31 серпня 2015 р.

Методичні рекомендації щодо вивчення базових дисциплін у
загальноосвітніх навчальних закладах
у 2015/2016 н. р.
Українська мова
У 2015-2016 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:
у 5-7 класах за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585).
У 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів - за програмою: Українська мова. 5-12 класи. - К.: Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585).
Програми розміщені на офіційному сайті МОН: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/
У 10-11 класах - за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021. Офіційний  веб-cайт Міністерства освіти і науки України за таким посиланням:
http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/.
Звертаємо  увагу на зміни, внесені в програму для 5-9 класів.
З огляду на те, що в цій програмі основними є  дві змістові лінії (мовленнєва й мовна), що визначають безпосередній предмет навчання та  його структуру, супроводжуються державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів,а дві інші (соціокультурна й діяльнісна (стратегічна) є засобом  досягнення основної освітньої мети навчання української мови в основній школі, то розвантаження зазнали саме дві  перші  змістові лінії.
Зокрема,  у    мовленнєвій змістовій лінії  програми  спрощено висвітлення   мовленнєвознавчих понять відповідно до вікових особливостей учнів;  уточнено  види творчих робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання учнями; спрощено види переказів, творів  і зменшено  кількість їх із метою розвантаження й  вивільнення часу для роботи над удосконаленням власних письмових висловлень;  внесено відповідні  зміни до державних вимог  до рівня мовленнєвої компетентності  учнів основної школи.
У мовній змістовій лінії спрощено, а також вилучено теми, які, по-перше, не  є істотними в забезпеченні належного рівня комунікативної компетентності, по-друге, не мають практичного застосування у власному усному й писемному мовленні школярів. Відповідно узгоджено зміст державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів  із розвантаженим  змістом навчального матеріалу.

Клас
Спрощено тему
Вилучено тему
Додано тему
Перенесено тему
Змінено формулювання тексту програми 
5 клас

У розділі «Відомості про мовлення»  узагальнено  представлено   особливості будови типів мовлення (розповіді, опису предмета і тварини. елементарного роздуму);відомості про стилі мовлення розмовний, науковий, художній, сфери їх використання.
У розділі «Види робіт»:
спрощено подано особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності,узагальнено перелік жанрів мовлення для читання мовчки і вголос.
У розділі «Повторення вивченого в початкових класах»:
У рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки»:спрощено пункт «Культура мовлення», а саме: Дотримання лексичних норм літературної мови.
У розділах «Відомості  з синтаксису й пунктуації», «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія», «Лексикологія»
в рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено зміст  пункту «Культура мовлення»
 У розділі «Відомості про мовлення» вилучено:  «Спілкування як важливий складник культури людини» ,
«Належність тексту до певного стилю: розмовного, наукового, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового» (загальне ознайомлення)».
У підрозділі «Діалогічне мовлення» вилучено  діалог за поданим початком, малюнком.
 У розділі «Види робіт», зокрема в підрозділі «Відтворення мовлення»:
вилучено  докладний переказ художнього  тексту з елементами опису тварин (письмово).
 У підрозділі «Письмо» вилучено: твір-опис окремих предметів, тварин у науковому стилі; замітка в газету інформаційного характеру.
У розділі «Відомості  з синтаксису й пунктуації»:
вилучено:«Словосполучення лексичні й фразеологічні (практично)».
У розділах «Відомості  з синтаксису й пунктуації»,
«Фонетика.Графіка. Орфоепія. Орфографія»:
у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено  підпункт «Лексикологія».
З розділу «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» вилучено сполучення  ьо, йо.
У всіх розділах програми в рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункт «Текст (риторичний аспект)».
З розділу «Лексикологія» вилучено  тему «Походження (етимологія) слова. Етимологічний словник української мови».

У розділі «Відомості про мовлення»  додано оцінку предмета (явища).
У розділі «Повторення вивченого в початкових класах» додано  до повторення частин мови  частки не,ні; уживання однієї частини мови в значенні іншої.
У розділі «Відомості  з синтаксису й пунктуації»
додано «Непоширені й поширені звертання»;
ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами й сполученнями слів (практично).
У розділі «Лексикологія» додано тему «Пароніми (практично)».
Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів, паронімів; словником іншомовних слів.
У розділі «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» до основних  випадків чергування у — в, і — й ,  додано  з— із— зі .
 У розділі «Відомості  з синтаксису й пунктуації» додано  до  переліку видів речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні; за емоційним забарвленням: окличні та неокличні.  
У розділі «Види робіт»  в  рубриці
«Ділові папери» зазначено тільки «Адресу»,
«Оформлення конверта».
Тему «Лист рідним,  друзям»  перенесено до  виду роботи «Письмо».
З розділу «Будова слова. Орфографія» перенесено до «Орфоепії» тему «Вимова  префіксів пре-, при-, прі-» .

У розділі «Відомості про мовлення» внесено термінологічні  правки:
різновиди мовленнєвого спілкування: усне й писемне мовлення; висловлення.
У розділі «Відомості про мовлення»  відредаговано основні правила спілкування: «ввічливість, привітність, доброзичливість, уважність до співрозмовника, стриманість, тактовність» (практично).
У розділі «Повторення вивченого в початкових класах»  у рубриці «Правопис» внесено правки:
«Написання іменників із великої  літери й у лапках; «Літери, що позначають голосні звуки в закінченнях іменників, прикметників, дієслів».

 6 клас
 У розділі «Відомості про мовлення»  спрощено подано структурні особливості  тексту.
У розділі «Види робіт»
спрощено особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності;
узагальнено перелік жанрів мовлення для читання мовчки і вголос.

У розділі «Повторення, узагальнення  й поглиблення вивченого» вилучено матеріал про текст.
У розділі «Повторення, узагальнення  й поглиблення вивченого» у підрозділі «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункти: «Лексикологія». Граматика». «Текст (риторичний аспект)».
У розділі «Фразеологія» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки»  вилучено підпункти: «Фонетика. Орфоепія», «Текст (риторичний аспект)» .
У розділі «Словотвір. Орфографія» вилучено  матеріал про ознайомлення зі словотвірним словником.
 У «Внутрішньопредметних зв’язках» вилучено підпункти: «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)».
У розділі «Морфологія. Орфографія»
у «Внутрішньопредметних зв’язках»  вилучено:
Іменник – підпункти  «Лексикологія. Фразеологія», «Текст(риторичний аспект)»; Прикметник – підпункт «Текст(риторичний аспект)»;
 Числівник – підпункт «Текст(риторичний аспект)»;
 Займенник– підпункти  «Лексикологія. Фразеологія», «Текст(риторичний аспект).
У розділі «Займенник» вилучено матеріал про
перехід з однієї частини мови в іншу (займенника в іменник і частку, числівника  й прикметника в займенник.
У розділі «Морфологія. Орфографія» в «Іменнику» вилучено «Особливості творення іменників».
У розділі «Морфологія. Орфографія»
із теми «Прикметник» вилучено «Зміни приголосних при творенні відносних прикметників за допомогою суфіксів –ськ-, -ств(о), -цьк-, цтв(о), -зьк-, зтв(о)».
У розділі «Повторення, узагальнення  й поглиблення вивченого» додано на повторення матеріал про правопис префіксів, суфіксів, голосних в коренях і на межі значущих частин слова та основ.
У розділі «Лексикологія» до теми  «Активна і пасивна лексика» додано пароніми.
У розділі «Повторення, узагальнення  й поглиблення вивченого» додано на повторення матеріал про правопис префіксів, суфіксів, голосних в коренях і на межі значущих частин слова та основ.


















У підрозділі «Іменник», у «Внутрішньопредметних зв’язках» («Культура мовлення») поданий матеріал відредаговано, уточнено список  іменників із метою запобігання помилкам у визначенні роду.
 У «Міжпредметних зв’язках» до підрозділу «Числівник» уточнено матеріал щодо  правильного використання відмінкових форм числівників.
7 клас
У розділі «Види робіт»
у підрозділі «Відтворення готового тексту» спрощено види  переказів: стислий замінено на  вибірковий  переказ тексту наукового стилю (усно);
у підпункті «Письмо» спрощено на такі види переказів: «Докладний переказ тексту-роздуму дискусійного характеру в публіцистичному стилі»; «Стислий переказ  розповідного тексту про виконання певних  дій в художньому стилі».
У розділі «Види робіт», зокрема
«Монологічне мовлення» серед творів  спрощено
 «Твір-опис дій на основі  власних спостережень у художньому стилі» (усно); «Твір-опис дій» спрощено на «Твір розповідного характеру про  виконання автором улюбленої справи   в художньому стилі (приготування обіду, моделювання, малювання, шиття, вишивання тощо.


 У розділі «Відомості про мовлення»
вилучено ознайомлювальне читання (практично).
У розділі «Відомості про мовлення» у підрозділі «Відтворення готового тексту» вилучено
«Докладний переказ розповідного тексту з елементами опису зовнішності людини в художньому стилі» (письмово).
У розділі «Види робіт», зокрема
«Монологічне мовлення», серед творів вилучено
«Твір-опис зовнішності людини в художньому стилі(усно)»;
«Твір-роздум дискусійного характеру публіцистичного стилю».
У вступі знято тему « Мова – скарбниця духовності народу».
У розділі «Морфологія. Орфографія»
у підрозділах вилучено:
«Прийменник» - «Непохідні і похідні прийменники»;
«Частка»  - «Розряди часток за значенням»;
 «Вигук» - «Групи вигуків за значенням.
У розділі «Морфологія.Орфографія»
 у «Внутрішньопредметних зв’язках» «Дієслово» – вилучено «Лексикологія. Фразеологія», «Текст(риторичний аспект)»; «Дієприкметник і Дієприслівник» – «Лексикологія», «Синтаксис. Пунктуація», «Текст (риторичний аспект)»; «Прислівник» – « Синтаксис», «Текст (риторичний аспект)»; Прийменник - «Текст (риторичний аспект)»;
Сполучник,  Частка Вигук – «Синтаксис», «Текст (риторичний аспект)».
У розділі «Відомості про мовлення», у підрозділі «Відтворення готового тексту» до виду переказу «Докладний переказ тексту публіцистичного стилю мовлення (усно)» додано «…з елементами роздуму».
У підрозділі «Прийменник» додано
«Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника».
У «Вступі» змінено тему на «Літературна норма української мови».


У розділі «Відомості про мовлення», зокрема «Аудіювання», відкоректовано  матеріал у такій редакції:
«Розрізнення на слух  відомої й нової інформації, поділ прослуханого тексту на частини, розуміння логічного й емоційно-оцінного  компонентів його змісту, сприймання на слух прямо не виражених оцінок та емоцій».  
У мовній змістовій лінії змінено вступний урок на: «Літературна норма української мови» і відповідно внесено зміни в державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:
«Учень (учениця):
усвідомлює поняття літературна мова, літературна норма;
 розрізняє поняття літературна мова й діалекти».

Зміст програми  з української мови для  5-12 класів, зокрема  для 8-9 класів, зазнав розвантаження  на основі врахування такого ж підходу, як і до  програми для 5-9 класів, а саме:   як в мовленнєвій, так і мовній змістових лініях спрощено й вилучено теми, що не є важливими  у формуванні в учнів  комунікативної компетентності,    передбачає готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті. Тож зазначені зміни для 8-9 класів стосуються обох програм: для 5-9 та 5-12 класів.
Клас
Спрощено тему
Вилучено тему
Додано тему
Перенесено тему
Змінено формулювання тексту програми
8 клас
У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту»
спрощено шляхом заміни виду роботи:
«Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в науковому стилі»(усно) замінено на «в художньому»;
«Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в публіцистичному стилі» (письмово) замінено на «докладний переказ».

У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту»
вилучено
«Стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі»(усно); «Докладний переказ тексту художнього стилю  із творчим завданням» (письмово).
У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Створення власних висловлень» вилучено
«Твір-оповідання на основі почутого (з обрамленням)».
У розділі «Повторення та узагальнення вивченого»  вилучено матеріал на повторення   про словосполучення й речення; члени речення (також однорідні); звертання; вставні слова,
просте й складне речення;
пряма мова й діалог.
З розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення. Речення»,  вилучено  «Види речень за метою висловлювання й емоційним забарвленням речення (повторення)»,
«Речення поширені і непоширені».
У всіх розділах програми для 8 класу в рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункти:  «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)».
У розділі «Повторення та узагальнення вивченого» додано на повторення теми: «Лексикологія. Фразеологія. Морфологія.
Основні правила правопису (за вибором учи­теля; внесено відповідні зміни в державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
У розділі «Складнопідрядне речення» додано тему «Підрядні сполучники й сполучні слова в складнопідрядних реченнях.

З розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення. Речення» перенесено теми «Порядок слів у реченні. Логічний наголос», « Речення двоскладні й односкладні» до підрозділу «Просте речення» .

Здійснено перерозподіл годин: знято  2 год.  із теми «Речення із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)» і додано до теми «Речення з відокремленими членами» .


9 клас
У розділі «Повторення вивченого у 8 класі.
Просте  неускладнене й ускладнене речення» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія», «Культура мовлення й стилістика», «Текст (риторичний аспект)».
У розділах «Синтаксис. Пунктуація»
Пряма й  непряма мова  (повторення й поглиблення)», «Складне речення і його ознаки», «Безсполучникове складне речення», «Складне речення з різними видами сполучниково­го й безсполучникового зв'язку» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія», «Текст (риторичний аспект)».
У розділі «Відомості про мовлення»
вилучено матеріал про текст, основні ознаки його, види міжфразних зв’язків.
У підрозділі «Монологічне мовлення:
вилучено:
«Твір-роздум у публіцистичному стилі  мовлення на морально-етичну тему» (усно);
«Твір у публіцистичному стилі  мовлення на суспільну тему» письмово).




Здійснено перерозподіл годин (1 год.  знято з підрозділу «Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності»), додано до «Повторення  й систематизація вивченого» у кінці року.
У розділі «Пряма й  непряма мова як засоби передачі чужої мови» внесено уточнювальні  правки:
«Пряма й  непряма мова  (повторення й поглиблення)».
У розділі «Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності» внесено уточнювальні  правки: «Будова  тексту», «Повторення вивчених розділових знаків  у простому й складному реченнях».
З огляду на те, що у формуванні мовленнєвої компетентності семикласників у процесі сприймання усних і письмових текстів чільне місце посідає аудіювання й читання мовчки, то успішне опанування їх  передбачає регулярне використання спеціально підготовлених учителем цілеспрямованих завдань із розвитку в учнів  умінь слухати-розуміти, читати-розуміти, аналізувати й оцінювати усні й  письмові висловлення (розуміти фактичний зміст, особливості будови текстів, визначати тему й основну думку, причинно-наслідкові зв’язки, основну й другорядну інформацію, зображувально-виражальні засоби), висловлювати своє ставлення до почутого й прочитаного, критично формулювати власні судження.
З цією метою в  програмі для  7  класу  на формування й розвиток  аудіативних і читацьких умінь (уголос і  мовчки) виділяються по 1 год. на рік, не враховуючи проведення тестового контролю за рівнем навчальних  досягнень семикласників з аудіювання й читання мовчки, для цієї роботи спеціальних годин не відведено.
      У мовній змістовій лінії  в 7 класі на вивчення розділу «Морфологія» зменшено кількість годин:  дієслово (20/17), дієприкметник (12/10), прислівник (14/13), прийменник ( 4/3), сполучник (4/3),  частка (5/4), вигук (2/1) (у чисельнику подано стару кількість годин, а в знаменнику нову).
Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання залишається незмінною.
        Фронтально оцінюються аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».
        Індивідуально оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте відводять окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі проводять  оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог), результати оцінювання виставляють у колонку без дати й ураховують у найближчу тематичну. У ІІ семестрі проводять оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, яке здійснюється у 5–9 класах. Повторне оцінювання чотирьох видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на виконання їх відводиться орієнтовно 20 хвилин уроку) залежно від змісту матеріалу, що вивчається. Решта часу контрольного уроку  може бути  використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, а за семестр - на основі тематичного оцінювання.
Фронтальні види контрольних робіт
Форми контролю

5
6
7
8
9
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
Перевірка мовної теми*              
4
4
4
4
3
3
2
2
2
2
Письмо:
 переказ

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1
 твір
1
1
1
1
1
1
1
Правопис:
диктант**
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
Аудіювання*
1
1
1
1
1
Читання мовчки
1
1
1
1
1
Фронтальні види контрольних робіт (10–11класи)
Форми контролю

10
11

І
ІІ
І
ІІ
Перевірка мовної теми*
2
2
2
2
Письмо:
переказ

1

1

1

1
твір
1
-
1
-
Правопис:
диктант**
1
1
1
1
Аудіювання*
1
1
Читання мовчки*
1
1


* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.
** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.
 У таблицях  зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.
Оцінка за контрольний твір з української мови та   переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи (надпис у  колонці «Твір», «Переказ» не робиться).  
Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами:
59 класи – по два зошити;
1011 класи – по одному зошиту.
        Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту. 
Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання:  журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету «Українська мова та література».
Українська література
У 2015-2016 навчальному році вивчення української літератури в 5-7 класах здійснюватиметься за навчальною програмою (зі змінами, затвердженими наказами  Міністерства  від 04.08.2014 № 895, від 29.05.2015 № 585 ): Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013.
У 8-9 класах – за програмою: Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів К.: Ірпінь: Перун, 2005(зі змінами, затвердженими наказом  Міністерства  від   29.05.2015 № 585).
Програми розміщені на офіційному сайті МОН: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/.
Вивчення української літератури в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів – за програмами, затвердженими  наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021. Офіційний  веб-cайт Міністерства освіти і науки України за таким покликанням:
http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/.
З метою розвантаження навчальної програми, підвищення якості шкільної літературної освіти внесено зміни до навчальної програми з української літератури (5-9 класи), а саме:
5     клас
Вилучено з програми народні перекази «Білгородський кисіль», «Ой Морозе-Морозенку»; поезію М. Рильського «Люби природу не як символ…»; поезії М. Вінграновського «Перша колискова», «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця тече…».
6 клас
Вилучено з програми: пісню Д. Луценка «Як тебе не любити, Києве мій»; вступ до поеми Т. Шевченка «Іван Підкова»; поезію Лесі Українки «Співець»; поезію І. Калинця «Писанки», співомовки С. Руданського «Гуменний», «Свиня свинею».
клас
Вилучено з програми поезію АМалишка «Так живуть на цій землі поети…».
8 клас
Вилучено з програми поезію Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі», твори В. Самійленка, Остапа Вишні, повість О.Бердника «Хто зважиться - вогнем наречеться».
         Включено в програму  твір  Володимира Дрозда «Білий кінь Шептало», повість Юрія Винничука  «Місце для дракона».
клас
Вилучено з програми твори: Притчу про сіяча;  поезію Г. Сковорода «Пісня 28» (із «Саду Божественних пісень»); поему-містерію Т. Шевченка «Великий льох»; поезії  І. Франка «Каменярі», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», поему «Мойсей».
Вилучено літературознавчі поняття: «пригодницька повість» ( 5 клас); «пафос твору», «романтичний пейзаж», «прийоми контрасту», «засоби гумористичного зображення» (поглиблено), «диптих», «повість-казка» (7 клас); силабо-тонічне віршування», «трискладові віршові розміри»,  «асоціативні образи», «літературний характер», «психологізм» (8 клас); «повість-хроніка» (9 клас).
Уведено поняття: «тема», «прозова мова» (5 клас), «повість» (6 клас).
Звертаємо вашу увагу на зміни, що відбулися в програмі  Українська література. 5-12 класи для 8-9 класів.
8 клас
Вилучено з програми твори:  поезії Б.Олійника  «Вибір», «Ринг», повість  Осипа Назарука  «Роксоляна»,  повість В.Дрозд «Ирій».
Додано поезію  В.Самійленка « На печі».
9 клас
Вилучено з програми твори: баладу «Бондарівна», Притчу про сіяча, трактат Г.Сковороди «Вступні двері до християнської добронравності», повість Г.Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма», поезію  М.Костомарова «Соловейко»,  поему Т.Шевченка «Великий льох», поетичні твори П.Куліша: «До рідного народу», «Троє схотінок», «Заворожена криниця» .
Додано вірш Т.Шевченка «Заповіт».
Оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач»  замінено на повість «Інститутка».
Вилучено літературознавчі поняття: «силабо-тонічне віршування» (8 клас); «силабо-тонічне віршування», «літературний напрям», «течія», «психологізм у літературі», «роман-хроніка» ( 9 клас).
Звертаємо увагу, що запропонована у програмі кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати  (у межах 70 годин). Резервний час може використовуватися для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших  робіт (екскурсій, диспутів, семінарів).
В основній школі біографія письменників загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково, диференційовано. З 9-го класу зміст навчального матеріалу доповнюється розглядом біографій письменників, хоча й у доступних межах.
      Курс української літератури  в 7 класі структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками: « Із пісенних скарбів», «Про далекі минулі часи», « Ти знаєш, що ти – людина…», «Ми – українці».
До кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему.
     При вивченні  української  літератури в 7 класі робиться акцент на пізнанні художнього твору як цілісності (у жанровому розмаїтті) та його інтерпретації; осмисленні учнем власних переживань, оцінок, ціннісних суджень. Методи, прийоми, види робіт такі: виразне читання, художня розповідь, проектна діяльність (пригодницькі, дослідницькі, творчі та інші проекти); лист до літературного героя, заочна подорож,  Інтернет-пошук, робота з підлітковою періодикою, підготовка електронних листів герою, автору, читачеві; підготовка повідомлення-презентації тощо.
З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість видів контролю
5–9 класи
Класи
5
6
7
8
9
Семестри
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
2







2
3





1


2
3





1


2
3





1


2
3





1


2
3





1


2
3





1


2
3





1


2
4





2


2
4





2


2
Уроки розвитку мовлення*

2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
Уроки позакласного читання

2
2
2
2
2
2
2
2
1
1
Перевірка зошитів
4
5
4
5
4
5
4
5
4
5
У 8-9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя-словесника визначається кількість і види контрольних робіт).
10-11 класи
Класи
10
11

10
11
Семестри
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ

Рівень стандарту,
академічний
Профільний рівень
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
3



1


2
3



1


2
3



1


2
3



1


2
4



1


3
4



1


3
4



1


3
4



1


3
Уроки розвитку мовлення*
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
Уроки позакласного читання
1
1
1
1
2
2
2
2
Перевірка зошитів
4
5
4
5
4
5
4
5

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення у таблиці – (у + п).
   Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з літератури слід ураховувати  наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог   орфографічного режиму).
 Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.  
Оцінку за читання напамять поетичних або прозових творів  з української літератури виставляють у колонку без дати з надписом  «Напамять».         

   Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання:  журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», «Українська  література в загальноосвітній школі», газету «Українська мова та література».