МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо викладання української
мови і літератури у загальноосвітніх навчальних закладах
Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки
України
від 09.08.2017 р. №
1/9-436
Українська мова
У 2017-2018
навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими
програмами:
у 5-9 класах за навчальною
програмою: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних
закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі
змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804 (електронний
ресурс: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html);
у
10-11 класах - за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН
від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту; рівень стандарту зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 14.07.2016 № 826. Програми розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html
.
Звертаємо увагу, що в 2017 році
навчальну програму з української мови
для 5-9 класів модернізовано згідно з Державним стандартом базової і повної
загальної середньої освіти, затвердженим у 2011 році, та з метою наскрізного впровадження механізму
реалізації завдань компетентнісного підходу в навчанні української мови в
контексті положень «Нової української школи».
У зв’язку з цим розроблено новий формат пояснювальної записки
до програми, де визначено ієрархію цілей навчання, зазначено мету базової
середньої освіти, уточнено предметну мету. Відповідно до поставлених цілей
навчання української мови і стратегій модернізації освіти в Україні
конкретизовано завдання навчального предмета.
Унесено зміни до структури програми: мовну та
мовленнєву змістові лінії синхронізовано: у мовленнєвій подано усні та письмові
види роботи з використанням паралельно виучуваного на аспектних уроках теоретичного
матеріалу. У переліку очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності
учнів виділено знаннєвий, діяльнісний і ціннісний складники.
З метою уникнення дублювань вилучено
рубрики «Внутрішньопредметні зв’язки», «Міжпредметні зв’язки», «Культура
мовлення». Спрощено формулювання тем мовної і мовленнєвої змістових ліній,
зокрема мовленнєвознавчих понять.
Творчим роботам надано виразно практичного
спрямування. Крім обов’язкових видів творчих робіт, до навчальної програми включено рекомендовані,
право вибору яких надано вчителю. Серед рекомендованих видів робіт учитель може
обрати ті, які вважає найбільш корисними, до того ж він може змінювати теми висловлень
у відповідності до інтересів і потреб кожного класу.
Окрім
того, до програми внесено такі зміни:
вилучено деякі види творчих робіт (відгук про
відповідь товариша в 5 класі, повідомлення на лінгвістичну тему в науковому
стилі в 6 класі, переказ тексту наукового стилю та відповідь на уроці в
науковому стилі в 5 класі, вибірковий переказ тексту наукового стилю в 6, 9
класах);
додано як обов’язковий такий сучасний
вид роботи, як есе (розмірковування в довільній формі);
осучаснено перелік запропонованих до вивчення ділових паперів (вилучено
автобіографію, протокол, витяг із протоколу; розписку в 7 класі замінено на
звіт про виконану роботу, план роботи перенесено з 6-ого у 8 клас);
перерозподілено в мовній змістовій
лінії навчальні години на повторення вивченого в попередніх класах (указано
перед окремими розділами);
змінено послідовність тем мовної
змістової лінії в 5 класі для оптимізації їх відповідно до вікових особливостей
учнів;
замінено в 5 класі тему «Частини мови»
на «Текст. Речення. Слово» в розділі «Повторення вивченого в початкових
класах»;
вилучено з програми 5 класу теми «Види
речень за метою висловлення та інтонацією» (як вивчені в початковій школі),
«Стилі мовлення»;
перенесено тему «Правопис слів
іншомовного походження» з 5 до 6 класу, розвантажено тему «Найпоширеніші випадки
чергування голосних і приголосних звуків» у 5 класі з метою оптимізації та
уникнення повторів.
Зазначаємо, шо вказаний у навчальній
програмі розподіл годин між розділами вважається орієнтовним. У разі потреби
вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин у межах розділу, а також
послідовність вивчення розділів.
З метою уникнення перевантаження
учнів, для об’єктивного оцінювання їхніх
навчальних досягнень пропонуємо зняти з
фронтальних видів контрольних робіт аудіювання та читання мовчки, залишивши
тільки навчальні види цих робіт.
Зазначені зміни також є початком
до поступового переформатування видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання мовчки) до
вимог Програми міжнародного оцінювання учнів – PISA, що оцінює читацьку грамотність учнів, визначає
здатність особи до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації, осмислення й оцінювання змісту та форми
тексту тощо.
Звертаємо увагу на те, що змінено кількість фронтальних та індивідуальних видів
контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з
українською мовою навчання.
Фронтально оцінюються диктант,
письмовий переказ і письмовий твір
(навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких
здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».
Індивідуально
оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів
діяльності не відводять окремого уроку, проте визначають окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік
навчальних досягнень». У І семестрі проводять
оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог).
У ІІ семестрі - оцінювання таких видів
мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, що здійснюється в 5–9
класах.
!!! Результати оцінювання говоріння
(діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом
семестру виставляють у колонку без дати й
ураховують у семестрову оцінку.
Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої
діяльності не проводять.
Перевірка мовних
знань і вмінь
здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тести, диктант
тощо) залежно від змісту матеріалу, що
вивчається.
Тематичну оцінку виставляють на
підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, а за семестр - на основі
тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний
переказ, усний твір) або читання вголос .
Фронтальні види
контрольних робіт
|
Форми контролю
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
|
Перевірка мовної
теми
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
твір
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Правопис:
диктант
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Фронтальні види
контрольних робіт (10–11класи)
(рівень стандарту,
академічний рівень)
|
Форми контролю
|
||||||
|
10
|
11
|
|||||
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|||
|
Перевірка мовної теми
|
2
|
2
|
2
|
2
|
||
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
|
твір
|
1
|
-
|
1
|
-
|
||
|
Правопис:
диктант
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних
видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю
кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів,
умов роботи тощо.
Оцінка за контрольний твір з
української мови та переказ є середнім
арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою
написання роботи (надпис у колонці «Твір»,
«Переказ» не робиться).
Акцентуємо увагу на проблемних
питаннях, що виникають під час оцінювання навчальних досягнень учнів з української
мови:
допущені позиційні помилки (чергування у-в, і-й)
визначаються як орфографічні (під час перевірки власних висловлень ЗНО це
питання уніфіковано);
у разі відсутності учня на одному зі
спарених уроків під час написання
контрольного твору, переказу рекомендуємо давати йому індивідуальне завдання,
визначене вчителем. Зазначене завдання
виконується учнем під час уроку.
Кількість робочих
зошитів з української мови за класами:
5–9 класи – по два зошити;
10–11 класи – по одному зошиту.
Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по
одному зошиту.
Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12
балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою, що зараховується
до найближчої тематичної. Під час перевірки зошитів ураховується наявність
різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.
У
разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за
ведення зошита зазначати н/о (нема
оцінки).
Під час підготовки вчителів до уроків
радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і
література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету
«Українська мова та література».
Українська література
У 2017-2018 навчальному
році вивчення української літератури в 5-9 класах здійснюватиметься
за навчальною програмою: Українська література. 5-9 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України
від 07.06.2017 №804 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html );
від 07.06.2017 №804 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html );
у 10-11 класах – за
навчальними програмами, затвердженими
наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021, крім академічного рівня
та рівня стандарту, затверджені наказом МОН
від 14.07.2016 № 826. Програми розміщені на офіційному сайті МОН
України за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
Звертаємо увагу, що в 2017
році програму з української літератури для 5-9 класів модернізовано згідно з
Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим
в 2011 році, та з метою наскрізного
впровадження механізму реалізації завдань компетентнісного підходу в навчанні
української літератури в контексті положень «Нової української школи».
У зв’язку з цим розроблено
новий формат пояснювальної записки до програми, де визначено роль української
літератури у формуванні ключових компетентностей, з’ясовано особливості
запровадження наскрізних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток» (НЛ–1), «Громадянська відповідальність»
(НЛ–2), «Здоров'я і безпека» (НЛ–3), «Підприємливість та фінансова
грамотність» (НЛ–4), які
відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно
розкриваються в процесі навчання й виховання; спрогнозовано портрет випускника
основної школи.
Унесено зміни до структури програми, де рубрика «Очікувані результати
навчально-пізнавальної діяльності» містить перелік умінь, навичок,
ціннісних ставлень, які передбачено сформувати в результаті вивчення теми, і
коло необхідних для цього знань.
Зміст
навчального матеріалу передбачає текстове вивчення
творів, що виділені напівжирним шрифтом, інші ж лише називаються для допомоги вчителеві
під час вивчення певної теми. Крім того,
для осучаснення змістового компоненту, актуалізації компетентнісного
підходу, надання вчителеві методичної допомоги під час вивчення програмових тем
запропоновано рекомендаційні рубрики
«Мистецький контекст» (МК), «Сучасна
українська дитяча й підліткова література» (СЛ).
У рубриці «Мистецький контекст» (МК) подано зразки різних видів мистецтв
(образотворче, музичне, скульптура тощо), з якими вчитель-словесник, на власний
розсуд, може ознайомити учнів.
У
рубриці «Сучасна українська дитяча й
підліткова література» (СЛ) запропоновано сучасні твори, які ідейно та тематично пов’язані із
запропонованими для текстуального вивчення. Учитель може використати їх задля зацікавлення учнів сучасним літературним
процесом, проведення паралелей між класичним і сучасним творами (за
рахунок резервних годин; на уроках
позакласного читання; літератури рідного краю тощо).
Вивчення
української літератури також
відбувається із залученням міжпредметних зв’язків - МЗ (українська мова,
історія, зарубіжна література, іноземні мови, образотворче мистецтво, музика,
природознавство, географія, естетика, етика тощо).
Крім
того, здійснено частковий перерозподіл кількості годин на вивчення творів (зі
збереженням структурних тематичних блоків чинної програми):
|
Клас
|
Назва
теми
|
Додано годин
|
Вилу-чено
годин
|
Рекомен-
довано
годин
|
|
5
|
Народні
казки
|
|
2
|
4
|
|
5
|
Із
народної мудрості. Загадки. Прислів’я та приказки
|
|
2
|
2
|
|
5
|
Василь
Симоненко
|
1
|
|
3
|
|
5
|
Леонід
Глібов
|
1
|
|
2
|
|
5
|
Зірка
Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі»
|
1
|
|
4
|
|
5
|
Євген
Гуцало
|
1
|
|
2
|
|
6
|
Ярослав
Стельмах
|
1
|
|
3
|
|
6
|
Леся
Воронина
|
1
|
|
4
|
|
7
|
Михайло
Стельмах
|
|
1
|
5
|
|
7
|
Богдан
Лепкий
|
1
|
|
2
|
|
7
|
Любов
Пономаренко
|
1
|
|
2
|
|
7
|
Олег
Ольжич. Олена Теліга
|
|
2
|
2
|
|
8
|
Іван
Карпенко-Карий
|
|
1
|
4
|
|
8
|
Юрій
Винничук. «Місце для дракона»
|
1
|
|
4
|
|
9
|
Українська
література доби Ренесансу і доби Бароко. Григорій Сковорода
|
1
|
|
4
|
|
9
|
Григорій
Квітка-Основ’яненко
|
1
|
|
3
|
|
9
|
Література українського романтизму
|
|
1
|
1
|
|
9
|
Тарас
Шевченко. «Доля», «Росли укупочці,
зросли…».
|
1
|
|
2
|
|
9
|
Марко
Вовчок
|
1
|
|
3
|
У
змісті програми запропоновано альтернативу під час вивчення тем, внесено
корективи, що дозволило осучаснити корпус програмових текстів новими авторами:
|
Клас
|
Назва
теми
|
Додано
|
Вилу-чено
|
Зміни
|
|
5
|
Легенди
|
|
|
Подано 5 на вибір учителя
|
|
5
|
Народні
казки
|
«Яйце-райце»
|
|
Казки однієї тематичної групи
подано на вибір:
«Про правду і кривду» або
«Мудра дівчина»;
«Ох» або
«Летючий корабель»
|
|
5
|
Літописні оповіді
|
|
|
Три твори на вибір учителя
|
|
5
|
Із
народної мудрості
|
|
|
Вилучено вивчення напам’ять
загадок, прислів’їв, приказок
|
|
5
|
Олександр
Олесь
|
|
|
Твори із книги «Княжа Україна»
подано 2 на вибір
|
|
5
|
Тарас
Шевченко
|
|
|
Ознайомлення
з дитячими роками Т.Шевченка на основі творів на вибір:
Степан Васильченко. «В
бур’янах» або
Оксана Іваненко. «Тарасові шляхи» (оглядово)
|
|
5
|
П.Тичина,
М.
Рильський
|
|
|
Поняття
«ліричний герой» логічно перенесено в уроки вивчення творчості П.Тичини
|
|
6
|
Тарас
Шевченко
|
|
|
Уточнено назву «Думка» («Тече вода в синє море»)
|
|
6
|
Леонід
Глібов
|
|
|
Вилучено вивчення байки «Щука»
напам’ять.
|
|
6
|
Павло
Глазовий
|
«Кухлик»
|
|
«Найважча роль», «Заморські
гості», «Кухлик», «Похвала» – 2-3 – на розсуд учителя
|
|
7
|
Із
пісенних скарбів
|
|
|
2 пісні – на розсуд учителя.
|
|
7
|
Марина
Павленко
|
|
|
Запропоновано альтернативу для
текстуального вивчення:
Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду
Кулаківських»
Або Степан Процюк. «Аргонавти»
|
|
7
|
Олег
Ольжич. Олена Теліга
|
|
О.Теліга «Пломі-нний день»
|
Запропоновано вивчення поезій
на вибір:
Олег Ольжич, Олена Теліга – по 1 твору
Вилучено вивчення поезії напам’ять
|
|
7
|
Пісенна творчість українських поетів
|
|
«Вчи-телька»
|
А.
Малишко «Пісня про рушник», «Стежина» або
В. Івасюк «Червона рута», «Балада про мальви», «Я піду в далекі гори», «Водограй» |
|
8
|
Усна
народна творчість
|
|
|
Українські історичні пісні 1-2 з кожної тематичної
групи – на вибір учителя
|
|
8
|
Тарас
Шевченко
|
|
|
Замість вивчення поезії «Мені
однаково» запропоновано 1 поезію для
вивчення напам’ять – на вибір
|
|
9
|
Родинно-побутові пісні
|
Жартів-лива
пісня «Ой під вишнею, під череш-нею»
|
|
Родинно-побутові
пісні
«Місяць
на небі, зiроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько» (2 на вибір) + жартівлива
|
|
9
|
Українська середньовічна
література
ХІ–ХV ст. |
|
|
Розвиток
писемності після хрещення Русі-України
(988 р.).
Найдавніші рукописні книги Русі-України (Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава)
(оглядово).
|
|
9
|
Пам’ятки оригінальної літератури княжої
Русі-України
|
|
|
Літописи як історико-художні твори.
«Повість минулих літ». «Поученіє Володимира Мономаха», Києво-Печерський
патерик (оглядово).
|
|
9
|
Українська
література доби Ренесансу і доби Бароко
|
|
|
Видатні
діячі української культури (оглядово)
|
|
9
|
Література
українського романтизму
|
|
|
Література українського романтизму (оглядово)
|
|
9
|
Література
українського
романтизму
|
|
|
Вилучено байкарську
творчість поетів-романтиків; для текстуального вивчення: Петро Гулак-Артемовський. балада «Рибалка»; Євген Гребінка. Вірш «Човен».
|
|
9
|
Михайло
Старицький
|
|
|
Вилучено
|
|
9
|
Іван Нечуй- Левицький.«Кайдашева
сім’я»
|
|
|
Вилучено
|
Також оновлено список додаткової літератури
для читання.
Унормовано (відповідно до специфіки тем та
вікових особливостей учнів) перелік понять із теорії літератури: 5 клас:
повість-казка (повторення), загадки, прислів’я та приказки (повторення),
оповідання, ліричний герой, строфа. 6 клас: рефрен, акровірш (повторення),
байка (повторення), гумор, знято поняття
віршові розміри, ямб, хорей. 7 клас:
знято поняття «пафос». 8 клас – верлібр.
9 клас: притча (повторення, поглиблення), літопис (повторення), молитва.
Запропонована кількість часу на вивчення
кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може
її змінювати
(у межах 70 годин). Резервний
час можна використовувати для збільшення кількості годин на вивчення
окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання,
перевірки вивчення творів напам’ять,
різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів
тощо).
З метою рівномірного
розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану
кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у
таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в
кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість
видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова
кількість видів контролю
5–9 класи
|
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Контрольні роботи
у формі:
контрольного
класного твору;
виконання
інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
|
2
–
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
|
Уроки позакласного читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8-9 класах з поглибленим вивченням української літератури
пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку
мовлення (на розсуд учителя-словесника визначається кількість і види контрольних
робіт).
10-11 класи
|
Класи
|
10
|
11
|
|
10
|
11
|
||||
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
|
|
Рівень стандарту,
академічний
|
Профільний рівень
|
|||||||
|
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору*;
виконання
інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
|
|
Уроки розвитку мовлення**
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
|
|
Уроки позакласного читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
|
*Контрольні
класні твори пропонуємо давати у формі есе, міні-творів щодо розкриття певної
проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме самостійне творче
мислення учнів і дасть їм можливість виконати роботу протягом одного
уроку.
**У кожному семестрі
обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного
розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у
+ п).
Рекомендуємо оцінку за письмовий вид роботи виставляти всім учням,
за усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку.
Оцінку за ведення зошита з української
літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць
і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з
української літератури слід ураховувати
наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт);
охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці
за ведення зошита зазначати н/о (нема
оцінки).
Оцінка за контрольний твір з української
літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у
колонці з датою написання роботи. Надпис у журнальній колонці «Твір» не
робиться.
Оцінку за читання напам’ять
поетичних або прозових творів з
української літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до уроків радимо
використовувати періодичні фахові видання:
журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська
мова і література в школах України», «Українська література в загальноосвітній школі», газету
«Українська мова та література».
Зарубіжна
література
У 2017-2018 навчальному році
вивчення зарубіжної літератури в 5-9
класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5–9 класи. Програма
для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.:
Видавничий дім «Освіта», 2013 зі
змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804 (електронний ресурс: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html ).
У 10-11 класах -
за програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту та академічного рівня зі
змінами 2016 року (електронний ресурс: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html
.
Навчальна та методична література
із зарубіжної літератури, рекомендована МОН, зазначена в Переліку навчальних
програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих
Міністерством освіти і науки, що розміщений на офіційному сайті МОН.
Звертаємо увагу, що в 2017 році модернізацію навчальної програми для 5-9 класів здійснено відповідно до Державного стандарту
базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів
України № 1392 від 23.11.2011) у контексті Концепції «Нова українська школа»,
схваленої розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р.
Стратегічно важливим у викладанні
зарубіжної літератури в 2017-2018 навчальному році є компетентнісний підхід, що покликаний
забезпечити соціалізацію учнів та їхню інтеграцію в сучасне суспільство,
сформувати в них стійкі моральні принципи й світоглядні орієнтири, виховати
особистість із національною свідомістю, громадянськими якостями й критичним
мисленням, здатною до творчого вирішення життєвих задач, саморозвитку та
самонавчання в умовах глобальних змін та викликів.
Упровадження
компетентнісного підходу у викладанні зарубіжної літератури для учнів
загальноосвітніх навчальних закладів дозволить імплементувати передовий
іноземний досвід у вітчизняний освітній простір, розбудувати Нову українську
школу й сформувати нове покоління громадян України з високою культурою та
світоглядом, що спирається на гуманістичний потенціал художньої літератури
різних народів.
Засобами предмета «Зарубіжна
література» мають бути сформовані такі ключові компетентності (відповідно до
Рекомендацій Європейської Ради): 1) спілкування державною мовою; 2) спілкування
іноземними мовами; 3) математична компетентність; 4) компетентності в
природничих науках і технологіях; 5) інформаційно-цифрова компетентність; 6)
уміння вчитися; 7) ініціативність і підприємливість; 8) соціальна та
громадянська компетентності; 9) обізнаність та самовираження у сфері культури;
10) екологічна грамотність і здорове життя.
У процесі вивчення зарубіжної
літератури учні набувають (окрім ключових) і предметні компетентності, що є
важливими для формування духовно-емоційного світу учнів, їхнього світогляду,
моральних цінностей, громадянських якостей.
Предметні компетентності, що
залежать від змісту навчального курсу зарубіжної літератури та його методики,
полягають у наступному:
розуміння літератури як невід’ємної частини
національної й світової художньої культури;
усвідомлення специфіки літератури як мистецтва
слова, її гуманістичного потенціалу та місця в системі інших видів мистецтва;
знання літературних творів, обов’язкових для
текстуального вивчення та варіативних (за вибором учителя та учнів), осягнення
творів у єдності змісту та форми, виокремлення складників та художніх
особливостей творів (на рівні сюжету, композиції, образів, поетичної мови,
жанру тощо);
усвідомлення ключових етапів і явищ
літературного процесу різних країн, зіставлення з українським літературним
процесом;
знання основних фактів життя і творчості
видатних зарубіжних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю
вітчизняної та світової культури;
оволодіння передбаченими програмою
літературознавчими поняттями та застосування їх під час аналізу та інтерпретації
художніх творів;
розуміння специфіки оригіналу (за умови
володіння іноземною мовою) та художнього перекладу твору (українською мовою);
знання українських перекладів творів
зарубіжної літератури, імен перекладачів та здобутків вітчизняної перекладацької
школи;
формування читацького досвіду та якостей
творчого читача, здібності до створення усних і письмових робіт різних жанрів;
орієнтування у царині класичної й сучасної
літератури;
порівняння літературних творів і явищ (окремих
компонентів і цілісно);
уміння оцінювати художню вартість творів,
творчо-критично осмислювати їхній зміст, визначати актуальні ідеї, важливі для
сучасності тощо.
Запровадження в начальній
програмі для 5-9 класів наскрізних ліній
«Екологічна безпека й сталий розвиток» (НЛ-1),
«Громадянська відповідальність» (НЛ-2), «Здоров'я і безпека» (НЛ-3) й «Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ-4) сприятимуть забезпеченню
компетентнісного підходу в галузі викладання зарубіжної літератури та розбудові
Нової української школи.
Окрім виокремлення ключових і
предметних компетентностей як очікуваних результатів навчально-пізнавальної
діяльності учнів та наскрізних ліній у
вивченні зарубіжної літератури, в
модернізованій навчальній програмі
відбулися зміни у змісті навчального матеріалу, а саме:
додано рубрику «Міжпредметні
зв’язки»;
розширено список творів для
альтернативного вивчення: додано «Снігову королеву» Г. К. Андерсена у 5 класі,
«Собаче серце» М. О. Булгакова в 9 класі;
розширено список творів для
вивчення напам’ять за вибором учнів: байка І. А. Крилова в 6 класі, сонети В.
Шекспіра і Ф. Петрарки у 8 класі, поезії О. С. Пушкіна в 9 класі;
до списку додаткового читання
додано «Мій дідусь був черешнею» А.
Нанетті, «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» У. Cтарка;
спрощено формулювання окремих
державних вимог літературознавчої лінії з метою урахування вікових особливостей
учнів.
Викладання зарубіжної літератури в
загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Твори
зарубіжних письменників в курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських
перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів
іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо).
За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах
або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує
додаткову функцію вдосконалення володіння
учнями іноземними та іншими мовами.
З метою систематизації та
упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо
рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення зарубіжної літератури
в кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі.
Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до
рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова
кількість видів контролю
5–9
класи
|
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Контрольні
роботи
у формі:
контрольного
класного твору;
виконання
інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
|
2
–
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
|
Уроки
розвитку мовлення*
|
2(у+п)
|
2(у+п)
|
2(у+п)
|
2(у+п)
|
2(у+п)
|
2(у+п)
|
2(у+п)
|
2(у+п)
|
2(у+п)
|
2(у+п)
|
|
Уроки
позакласного читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
1
|
|
Перевірка
зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8–9
класах з поглибленим вивченням зарубіжної літератури пропорційно
збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд
учителя визначається кількість і види контрольних робіт).
10–11
класи
|
Класи
|
10
|
11
|
|
10
|
11
|
|
10
|
11
|
||||||||
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
||||
|
Рівні
|
Рівень
стандарту
|
Академічний
рівень
|
Профільний
рівень
|
|||||||||||||
|
Контрольні
роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів,
відповідей на запитання тощо)
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
||||
|
Уроки
розвитку мовлення*
|
2(у+п)
|
2(у+п)
|
2(у+п)
|
2(у+п)
|
2(у+п)
|
2(у+п)
|
2(у+п)
|
2(у+п)
|
31у+2п
|
32у+1п
|
31у+2п
|
32у+1п
|
||||
|
Уроки
позакласного читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
||||
|
Перевірка
зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
||||
*У кожному семестрі обов’язковим є
проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку
мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).
Під час оцінювання зошита із
зарубіжної літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт;
грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати
роботи (дотримання вимог до оформлення орфографічного режиму).
Оцінку за ведення зошита із
зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі
раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.
Оцінка за контрольний твір із зарубіжної
літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку
виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
Оцінку за читання напам’ять
поетичних або прозових творів із
зарубіжної літератури виставляють у
колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до
уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Всесвітня література в школах
України», «Зарубіжна література в школах
України», газету «Світова література».
Предмети суспільно-гуманітарного спрямування
Історія
У
2017/2018 навчальному році чинними
будуть оновлені програми для учнів 5 – 9
класів: «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи»,
затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р.
№ 804; для учнів 10-11 класів:
програми, затверджені наказом Міністерства від 14.07.2016 р.
№ 826.
Загальноосвітні навчальні
заклади можуть також обрати для
пілотування програму інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ.
10–11 класи».
Програми розміщено на
сайті Міністерства освіти і науки України за посиланнями: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html;
http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html
У 2017 р. програми для 5–9 класів були оновлені з урахуванням
положень Концепції
реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти
«Нова українська школа» (2016 р.) і результатів громадського обговорення на сайті
EdEra. Метою оновлення було
запропонувати стратегію прогресу в навчанні через формування предметних умінь і
визначених Концепцією ключових компетентностей. Для цього програми перебудовано
на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів як сукупності
знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів. Зміст історичної освіти в
оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення
результатів, що забезпечують формування життєво важливих навичок.
Оновлене формулювання мети
загальної історичної освіти і компетентнісний потенціал предмета викладено в
пояснювальній записці до програм. При організації навчальної діяльності вчитель
має дбати насамперед про розвиток історичного мислення учнів. Вимоги щодо
знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів) підпорядковано
формуванню низки життєво важливих компетенцій. Вилучено обов’язкові теми
практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного
матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну
тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною
навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема
практичних (лабораторно-практичних) занять.
Напрям для оновлення програм
задавали інтегровані надпредметні змістові лінії «Екологічна безпека та сталий
розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека»,
«Підприємливість та фінансова грамотність». Ці змістові лінії відображають
провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у
процесі навчання і виховання учнів; інтегровані змістові лінії співвідносяться
з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і
світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих
ситуаціях.
Програми передбачають реалізацію й
міжпредметних змістових ліній. Змістова лінія «Культурна самосвідомість»
спрямована на розвиток школяра як особистості, яка розуміє роль культури у
формуванні мислення, усвідомлює зміни різних культур упродовж історії, має уявлення про різноманіття
культур та їх особливості, цінує свою культуру і культурну багатоманітність
світу. Під час вивчення питань, що належать до змістової лінії «Інформаційне середовище»,
головною метою є зростання учня як людини, яка сприймає і розуміє навколишнє
інформаційне середовище, здатна його критично аналізувати, а також діяти в
ньому відповідно до своїх цілей і усталеної в суспільстві комунікативної етики.
Змістова лінія «Цінності й моральність» спрямована на формування учня як
морально повноцінної людини, яка знає загальновизнані правила поведінки,
дотримується їх у школі і поза школою, не байдужа до нехтування ними і за
потреби реагує на це відповідно до можливостей.
Ефективній реалізації
міжпредметних змістових ліній сприятимуть внесені у програми відомості про
можливі в межах кожної теми міжпредметні зв’язки. Навчання по змістових лініях
реалізується через актуалізацію відповідних знаннєвих, діяльнісних і оцінно-ціннісних
компонентів, творчу роботу при міжпредметній і внутрішньопредметній інтеграції,
позакласну роботу й роботу гуртків за інтересами, участь у загальнонаціональних
учнівських конкурсах.
Концепція
реформування середньої освіти й оновлені навчальні програми орієнтують
учасників освітнього процесу на результат. У зв’язку з цим учителеві надано
широкі можливості самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом,
так і за видами. Орієнтуючись на результати навчально-пізнавальної діяльності
(що акцентують на зв’язку знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів),
учитель має самостійно розподілити навчальний час за розділами програм. При
тому потрібно подбати про збереження повноти завдань розділу, визначених як
очікувані результати навчання.
Перелік історичних
сюжетів у змісті кожного розділу програми не розділено на окремі заняття. Тому
формулювання тематики уроків у межах розділів є також компетенцією вчителя.
Формулюючи назву теми і перелік питань до кожного заняття, учителеві слід
враховувати наявні в школі умови організації навчального процесу, пізнавальні
інтереси й можливості учнів класу, а також власне бачення змісту розділу та
підходів до його викладання.
Обов’язковою складовою кожного
розділу програми є практичні роботи. Вони можуть бути як окремими вправами на
частині уроку, так і спеціальними лабораторно-практичними заняттями. Учитель
самостійно визначає форму, зміст і тривалість практичних робіт, орієнтуючись на
визначені в розділах програми результати навчально-пізнавальної діяльності та
подані до кожного з них орієнтовні завдання. Запропоновані в програмі завдання
для практичних і творчих робіт (а в деяких випадках – ще й рекомендований
перелік історичних подій, об’єктів і джерел для організації навчальної роботи)
не обмежують право вчителя на вибір чи залучення інших джерел і пізнавальних
завдань, диференціацію завдань за рівнем складності, виконання учнями
практичних робіт не лише в класі, а й удома (з презентацією результатів на
занятті).
Для підвищення ефективності
навчання (зокрема доцільного розподілу навчального часу) рекомендуємо
синхронізувати вивчення історії України та всесвітньої історії. В оновлених
програмах для 7–9 класів рекомендовану послідовність роботи над
проблематикою історії України та всесвітньої історії за розділами наведено в
таблиці наприкінці пояснювальної записки, а також у записках перед програмою
для кожного конкретного класу. У програмах для 10–11 класів учитель може
визначити послідовність такої роботи самостійно. Синхронізація вивчення історії
України і всесвітньої історії – один зі способів забезпечити баланс між обсягом
навчальних цілей у їх часовому вимірі та обсягом виділеного на вивчення цих
предметів навчального часу.
У змістовому плані
програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до
віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька
тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння
(ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію,
застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших
обсягів інформації. Зміст програми інтегрованого курсу для 6 класу
переформатовано на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії
стародавнього світу, що дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо
поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах
України.
Програма
«Вступ до історії» для учнів 5 класу створена так, щоб найкраще
врахувати призначення пропедевтичного навчання: підготувати школярів до сприйняття
історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства.
Головні завдання цього курсу: а) формування уявлень і початкових знань
учнів про історію як галузь людських знань, як науку, що має свій предмет
вивчення і свої методи дослідження; б) розвиток у школярів інтересу до
предмета та мотивації до його вивчення; в) формування первинних уявлень
про структуру і зміст історії України. «Вступ до історії» укладено так, аби в
навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і
водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Учителеві надано
широкі можливості для самостійного наповнення навчальної роботи змістом
відповідно до національного і локального вимірів, для вибору форм і методів
роботи. За потреби він може навіть змінити порядок розділів програми,
використовувати як пряму, так і зворотну хронологію, планувати вивчення інших
(не тільки визначених у програмі) історичних осіб, подій, пам’яток з акцентом
на історії України.
У зв’язку з внесеними в навчальні
програми змінами наголошуємо, що вчитель здійснює календарне і поурочне планування в довільній формі (у друкованому
або електронному вигляді). Він самостійно визначає формат, обсяг, структуру,
зміст і оформлення календарних планів і поурочних планів-конспектів. Академічна свобода вчителя так
само передбачає вільний вибір форм організації
навчально-виховного процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і
засобів реалізації змісту освіти.
Учитель може
дотримуватися пропонованої програмами стратегії
навчання історії або вибудувати власний алгоритм роботи з учнями
конкретного класу, зокрема, акцентувати на певних навчальних цілях, змістових
елементах, змінити послідовність вивчення матеріалу в межах розділів, додати
матеріал з історії рідного краю, доповнити тематику практичних і творчих робіт
тощо. Ці зміни вчитель повинен відобразити в робочій програмі, яку може укласти
за зразком програм, що затверджені Міністерством. Перепланування допустиме за умови збереження вчителем орієнтації на вимоги
чинних програм щодо очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності
учнів. Створена вчителем робоча програма набуває чинності після розгляду
педагогічною радою і затвердженням керівником навчального закладу.
У
2017/2018 навчальному році загальноосвітні навчальні заклади можуть долучитися
до пілотування в десятих класах інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ».
Для цього потрібні згода учнів та їхніх батьків, відповідне рішення
педагогічної ради навчального закладу, а також затвердження навчального плану
школи (якщо це передбачено) відповідним органом управління освітою.
Викладання у шкільних навчальних
курсах з історії проблематики геноцидів, вчинених у ХХ столітті сталінським і
гітлерівським режимами – Голодомору 1932 – 1933 рр., Голокосту, Депортації кримськотатарського
народу – має проводитись з перспективи
виховання в учнів/учениць поваги до людських цінностей та формування ключових
освітніх компетентностей – передусім соціальної та громадянської,
ініціативності.
Ураховуючи наближення 85-х роковин
Голодомору 1932 – 1933 рр. – геноциду українського народу, особливу увагу слід
приділити набуттю учнями/ученицями конкретно-історичних знань та осмисленню
обставин виникнення, перебігу та
наслідків сталінської політики творення голоду. При цьому історія трагедії українського народу має вписуватися в ширший
історичний та порівняльний аспекти. Важливим є також поєднання класних та
позакласних заходів для активізації потенціалу педагогіки партнерства,
поєднання зусиль вчителів-батьків-дітей для кращого осмислення й передачі
пам’яті про голод-геноцид з погляду виховання усвідомлення цінності власної
держави, демократичних свобод, а також соціальної активності та
відповідальності.
У поточному навчальному році загальноосвітні навчальні заклади можуть
обрати для пілотування програму курсу за вибором для учнів 10 класу «Голодомор
1932 – 1933 років в Україні: історія, уроки на майбутнє», схвалену
Міністерством. Навчальні заклади у 2017/2018 р. також можуть долучитися до
Всеукраїнського конкурсу учнівських робіт імені Лідії Коваленко і Володимира
Маняка, що буде проведено Українським науково-дослідним та освітнім центром вивчення
Голодомору (HREC in
Ukraine) у співпраці з Міністерством освіти
і науки України, за підтримки
Науково-освітнього консорціуму вивчення Голодомору (HREC) при Канадському
інституті українських студій Альбертського університету.
Правознавство
У цьому
начальному році чинними є такі програми: для 9-го класу «Навчальна програма з основ правознавства», для 10-го класу –
«Правознавство» (рівень стандарту) ( 35 год.); для 10-11-х профільних класів –
«Правознавство» (профільний рівень) (105
год.) зі змінами, внесеними в 2016 році. Програми названих предметів
інваріантної частини навчальних планів розміщені на офіційному сайті
Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua, видані окремими брошурами та
опубліковані у фахових виданнях.
Програма курсу з правознавства спрямована на отримання
знань, навичок, ставлень і ціннісних орієнтацій, необхідних людині для
ефективного соціального функціонування, реалізації її життєвих цілей і завдань,
забезпечення умов для формування елементів правової культури, правових орієнтирів
та правомірної поведінки учнів.
У процесі вивчення курсу важливим
є оволодіння учнями практично значущими для них знаннями та розуміннями,
застосування найважливіших понять і термінів, розвиток у школярів/школярок
навичок діяти у різноманітних життєвих ситуаціях, уміння аналізувати з правової
точки зору явища та ситуації суспільного і повсякденного життя, використовувати
правові знання та навички для реалізації та захисту своїх прав та формування
активної громадянської позиції.
Під
час вивчення правознавства особливу увагу варто приділити правам людини як
наскрізному компоненту усіх навчальних дисциплін.
Відповідно до Керівних принципів освіти в галузі прав людини для систем середньої
школи[1],
розроблених Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і
співробітництва в Європі (ОБСЄ БДІПЛ) основні компетенції в галузі прав людини для
учнів середніх шкіл включають
такі основні елементи:
знання і розуміння (філософія прав
людини, принципи прав людини і прав дитини, міжнародні стандарти, дотримання
прав людини);
ставлення і цінності (повага до себе та
інших, критичне мислення, толерантність тощо);
навички та поведінка (відстоювання прав
людини тощо).
Під час викладання правознавства
варто також звернути увагу на рекомендації
Координатора проектів ОБСЄ в Украйні щодо запровадження підходу, заснованого на
правах людини, до загальної середньої освіти в Україні (соціогуманітарний
цикл). У результаті посилення освітнього компоненту з прав людини, засвоєння
учнями/ученицями знань і розуміння принципів прав людини надасть можливість
користуватися своїми правами і реалізовувати їх, а також поважати і відстоювати
права інших.
Найефективнішим методом у
засвоєнні принципів та норм права, прав людини є пояснювально-ілюстративний (учитель/учителька надає інформацію за
допомогою різноманітних дидактичних засобів, а учні/учениці сприймають,
осмислюють та запам'ятовують). Для опанування уміннями та навичками
найпридатнішим є репродуктивний метод,
який полягає у виконанні вправ на повторення знань або дій у стандартних
повторюваних умовах.
Досвід творчої діяльності можна
набути внаслідок застосування проблемних методів навчання (проблемний виклад, частково-пошуковий, дослідницький), що передбачають
розв'язування проблемних правових задач від максимальної участі
учителя/учительки до мінімальної. Розв'язування правових проблемних задач має
на меті узгодження різноманітних прав суб'єктів взаємодії та вибудовування
ієрархії їхньої важливості тощо. Засвоєння цінностей відбувається внаслідок
осмислення (рефлексії) розв'язків проблемних задач, тобто для прищеплення
цінностей також використовуються проблемні методи навчання.
Таким чином, процес навчання
правознавства повинен бути спрямований на ознайомлення учнів/учениць із
принципами та нормами права; виконання вправ на застосування принципів та норм
права у стандартних ситуаціях (тактичне навчання); згодом розв'язування
правових проблемних задач (стратегічне навчання – конструювання методів
вирішення проблем); завершуватися навчання повинно рефлексією розв'язків, тобто прищепленням
цінностей шляхом засвоєння уроків із розв'язування проблемних задач (усвідомлення
важливості тих чи тих ідей).
Окремою структурною складовою
програм є практичні заняття (уроки),
які включені до програм упродовж вивчення певного правознавчого змісту. Кожне
практичне заняття є тематичним і має певне змістове наповнення відповідно до
контексту конкретної теми. Програма передбачає також уроки-узагальнення до
розділів курсу та підсумкові уроки до курсу. На цих уроках учні/учениці за
допомогою вчителя/вчительки мають можливість систематизувати та узагальнити
вивчене, відрефлексувати процес навчання, реалізувати міжпредметні зв’язки.
Ураховуючи важливість прав людини
як наскрізного компонента усього освітнього процесу, особливу увагу потрібно
приділити ознайомленню учнів/учениць із
Міжнародним біллем прав людини, що складається із Загальної декларації прав
людини (1948), Міжнародного пакта про громадянські і політичні права (1966) і
Міжнародного пакта про соціальні, економічні і культурні права (1966). Також
важливо передбачити практичні заняття щодо застосування Конвенції про захист
прав людини і основоположних свобод (1950) та обов’язковості практики
Європейського суду з прав людини в Україні. Окремо варто ознайомити
учнів/учениць із Конвенцією ООН про права дитини (1989)
Практичні заняття за методикою
проведення можуть бути різноманітними: неімітаційні (дискусії, екскурсії,
виїзні заняття), імітаційні неігрові (аналіз конкретних ситуацій або документації), імітаційні ділові, рольові
ігри, ігрове проектування тощо.
Одним із різновидів практичної
роботи є дослідні практичні роботи. Приміром, складання позову про відшкодування моральної шкоди, складання
позову про стягнення аліментів, складання шлюбного договору тощо.
Використання на уроках практичних
завдань передбачає не тільки підвищення рівня знань учнів за рахунок
активізації їхньої навчально-пізнавальної діяльності, а й сприяє розвитку їхніх
творчих здібностей та формуванню практичних компетенцій.
Серед навчальних ресурсів для
проведення практичних завдань, зокрема з акцентом на права людини, варто
використовувати напрацювання міжнародних організацій, таких як ООН, Рада Європи
та ОБСЄ, які містяться у відкритому електронному доступі у мережі Інтернет.
Також слід пам’ятати про
законодавчі зміни, що стосуються конституційно-правового та галузевого
регулювання суспільних відносин. За період 2016-2017 н.р. Верховною Радою
України було прийнято низку законів, які повинні бути враховані при викладанні
правознавства: „Про внесення зміни до статті 42 Кодексу законів про працю
України щодо захисту трудових прав працівників” від 06.04.2017 № 2005-VIII, „Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації житлових
прав мешканців гуртожитків” від 05.04.2017 № 1999-VIII,
„Про
внесення змін до деяких законів України щодо статусу старости села, селища”
від 09.02.2017 №1848-VIII, „Про Вищу
раду правосуддя” від 21.12.2016 № 1798-VIII,
„Про споживче кредитування” від 15.11.2016 № 1734-VIII.
Варіативні
курси правознавчого й громадянознавчого змісту в основній школі виконують роль
пропедевтичних курсів та курсів до профільної підготовки учнів. Це «Живи за
правилами» (7–8 кл.); «Вчимося бути громадянами» (8 клас);
«Ми – громадяни України» (9 клас).
Варіативні курси правознавчого й громадянознавчого змісту в основній
школі виконують роль пропедевтичних курсів та курсів допрофільної підготовки
учнів. Це «Живи за правилами» (7–8
кл.); «Вчимося бути громадянами» (8 клас); «Ми – громадяни України»
(9 клас).
В умовах
російської агресії украй актуальним є вивчення курсу за вибором
"Досліджуючи гуманітарне право", який містить основні положення
Міжнародного гуманітарного права. Курс
сприяє формуванню в учнів власного ставлення до норм МГП, отриманню ними
знань про найбільш поширені способи захисту себе і своїх близьких в
неординарних життєвих ситуаціях, пов'язаних з ризиком; розвитку вмінь учнів
регулювати власну поведінку в повсякденному житті; вчить визначати межі
порушень МГП, формувати вміння оцінювати ситуації насильства з гуманітарної
точки зору; попереджувати ескалацію
насильства. Школярі мають розуміти причини появи біженців, складнощі їхнього
життя тощо.
Курси
морально-духовного спрямування
Відповідно
до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою і вивченням етики чи курсів духовно-морального спрямування
(додаток 13 до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від
03.04.2012 р. № 409 в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05. 2014 № 664) у 2016 -2017 навчальному
році в 5-6 класах продовжується вивчення предмета «Етика» або курсів
духовно-морального спрямування. Для
шкіл, що користуються іншими Типовими планами, ці курси можуть вивчатись за
рахунок варіативної складової. Натепер Міністерством рекомендовано декілька
програм: «Етика» (Київ, «Перун», 2005), «Християнська етика в
українській культурі» (вид –во «Сім кольорів», 2013), «Біблійна історія та
християнська етика» (вид –во «АСМІ», Полтава,2011), «Основи християнської
етики» (вид –во «Літера ЛТД», 2011). Викладання основ християнської етики та інших
предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах
відбувається за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя.
Для належного підвищення
кваліфікації вчителів етики та
інших курсів духовно-морального
спрямування, обміну досвідом, підвищення якості викладання можуть бути створені районні (міські)
методичні об’єднання вчителів, творчі групи, кабінети тощо.
Зміст
курсів духовно-морального спрямування не передбачає катехізацію, неприпустимим
є також нав’язування учителем дітям власних поглядів у ставленні до тих чи
інших Церков, примусу дітей до молитви під час уроків, відвідування церковних
служб тощо.
Предмети
духовно-морального спрямування слід
викладати в тісній співпраці з батьками,
інформувати батьківську громадськість про особливості християнської етики,
давати їм можливість відвідувати уроки і позакласні заходи з
предмета.
Директор департаменту Ю.Г. Кононенко
[1] Керівні
принципи освіти в галузі прав людини для систем середньої школи, ОБСЄ БДІПЛ,
2012 http://www.osce.org/odihr/93969
