Цікаве про

Кобзаря

Шевченко в Україні став майже культовою фігурою. Його ім'я носять тисячі вулиць, сотні шкіл, 8 театрів, 5 вузів і одна гора на Кавказі.

Він найбільш цитований і впізнаваний український поет в світі. Сотні його пам'ятників відкрито від Бразилії до Китаю.

НАЙВИЩИЙ  ШЕВЧЕНКО

У горах Кавказу на піку Шевченка знаходиться найвищий пам'ятник поетові. На висоті 4,2 ​​метрів над рівнем моря встановлений бюст Шевченка. Підкорили вершину та встановили пам'ятник альпіністи з Дніпропетровська ще в 1964 році.

Нещодавно пам'ятник довелося відремонтувати. Кам'яну піраміду, на якій стояв бюст, замінили п'єдесталом з алюмінієвого сплаву.

В Україні  ще недавно найвищим пам'ятником Шевченка вважався монумент поета на Монастирському острові в Дніпропетровську. Його висота-9,5 м, вага - 55 тонн, а встановлений він на десятиметровому постаменті в найвищій частині острова. Чавунний Шевченко стояв на острові з 1959 року, але минулого року пам'ятник зі скандалом розібрали на реконструкцію.

Зараз із 198 пам'ятників Шевченка в Україні найвищим вважається бронзова статуя поета, заввишки в 7 метрів. Пам'ятник вартістю в 4,6 млн. грн. відкрили в 2005 році в Ковелі  Волинської область.

Менший вушка голки

Шевченка увічнили не тільки в бронзі величезних розмірів. Майстер мікромініатюр Микола Сядристий помістив портрет поета на теренову кісточку розміром 3х3 мм.

Крім того, Сядристий зробив "Кобзар" Шевченка найменшою у світі книжкою. Площа обкладинки, виготовленої з пелюстки безсмертника 0,6 кв. мм. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. У книзі - 12 сторінок, на кожній поміщається 8 рядків. Книга зшита павутинкою товщиною в 0,002 мм, а розмір букв у віршах становить 0,003 мм. Сторінки книги, яка може пройти крізь вушко голки, удвічі тонші цигаркового паперу і перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска.

Шевченко і гроші

Все життя маючи фінансові проблеми, наш земляк увічнився на банкнотах  трьох

країн .      Переживаючи постійну  фінансову скруту, Тарас Шевченко й уявити не міг, що його портрети колись з’являться на грошах.
    Вперше зображення Тараса Шевченко з’явилося на монеті в 1 рубль – грошах Радянського Союзу. Монету викарбували на Московському монетному дворі 2 березня 1989 року до 175-ліття з дня народження великого сина українського народу. Монета була виготовлена з мідно-никельового сплаву, вага – 12,8 г., діаметр – 31 мм. Зараз колекційна вартість монети – 20 гривень.
 На грошах незалежної України зображення Тараса Шевченка вперше з’явилося у 1995 році – на купюрах в 1 мільйон купоно-карбованців. Там був зображений пам’ятник Тарасу Шевченку у Києві. На звороті – червоний корпус національного університету ім. Т.Г.Шевченка.
12 березня 1997 року Національний Банк України випустив 200-гривневу золоту монету з портретом Тараса Шевченка. Монета переливається усіма кольорами веселки. Її колекційна вартість понад 7 тисяч гривень.

Тому для більшості українців доступні паперові 100-гривневі купюри з портретом Тараса Шевченка. На банкнотах зразка 1996 року поет був зображений таким, як на фото в останні роки життя – з вусами і в шапці. А на гривнях зразка 2005 року (які в обігу зараз) бачимо сповненого енергії 26-річного поета і читаємо його настанову нащадкам:
Свою Україну любіть. 
Любіть її… Во время люте, 
В останню тяжкую минуту 
За неї Господа моліть.  

Портрети Тараса Шевченка прикрашають гроші не тільки в Україні, а й в сусідньому Придністров’ї! 1 червня 1995 року на території Придністровської Молдавської Республіки була введена банкнота у 50 тисяч рублів. На лицьовій стороні – портрет українського гетьмана Богдана Хмельницького, а на звороті – пам’ятник Тарасу Шевченку перед будівлею університету в Тирасполі.
В 2002 році провели деномінацію, надрукували гроші з новим дизайном. Так на банкноті у 50 рублів з’явився портрет Тараса Шевченка. Купюра була зеленого кольору.

Тому, говорячи про ”зелень”, придністровці мали на увазі не долари, а гроші з Шевченком. Остаточний сіро-зелений дизайн купюр з Шевченком і покращеним захистом затвердили 2007 року. На звороті зображено Будинок Верховної Ради й уряду Придністров’я.
До речі, найціннішою річчю Тараса Шевченка був золотий годинник, якого він придбав незадовго до свого останнього 47-го дня народження. Після смерті  ”академіка Тараса Шевченка”  усе його майно було оцінене у 148 карбованців.

Літературна спадщина

Це  велика збірка поетичних творів («Кобзар»), драма «Назар Стодоля» і 2 уривки з інших п'єс; 9 повістей, щоденник й автобіографія, написані російською мовою, записки історично-археологічного характеру («Археологічні нотатки»), 4 статті та понад 250 листів. З мистецької спадщини Шевченка збереглося 835 творів живопису і графіки, що дійшли до нас в оригіналах і частково у гравюрах та копіях. Її доповнюють дані про понад 270 втрачених і досі не знайдених мистецьких творів.

Тарасу Шевченку випало стати пророком свого знедоленого народу. Його портрети і світлини, які після смерті Великого Кобзаря прикрашали оселі національної інтелігенції й простих трудівників, стали наочним втіленням образу людини, яка присвятила своє життя служінню Батьківщині.

"ЗАПОВІТ" Т.Г.Шевченка 

мовами світу

Вірш є своєрідним гімном визвольної боротьби українського народу, мав і має великий вплив на українську культуру, зокрема був покладений в основу музичних творів багатьох композиторів, активно вживається в культурному  житті , перекла-дений близько 150 мовами народів світу.

БІЛОРУСЬКА

ЗАПАВЕДЗЬ

 Як памру я, похавайце

На Ўкрайне мілай,

Сярод стэпу на кургане,

Дзе продкаў магіла:

Каб нязмеранае поле,

Дняпро і абрывы

Было відна, было чутна,

Як раве бурлівы!

Як пагоняць з Украіны

У сіняе мора

Кроў варожжу... Во тады я

І нівы і горы

Ўсё пакіну й да самога

Бога палунаю

Маліціся... А да тых пор

Бога я не знаю!

Пахавайце ды ўставайце,

Кайданы парвіце

І варожай злой крывёю

Волю акрапіце!

І мяне у сям'і вялікай,

Ў сям'і новай, вольнай,

Не забудзьце памянуці

Добрым ціхім словам.  /переклав Янка Купала/

БОЛГАРСЬКА

Щом умра, ме погребете
нейде на могила
посред степите широки
на Украйна мила,
та скалите над водата,
Днепър и полята
да се виждат, да се чува,
как реве реката.

Щом помъкне от Украйна
Днепър към морето
кърви вражи  аз тогава
планини, полета
ще оставя, ще отида
чак при бога в рая
да се моля. Дотогава
господ аз не зная.

Погребете ме, станете,
прангите счупете,
с вражи кърви свободата
щедро наръсете.
И в семейството велико,
свободно и ново
не забравяйте, спомнете
и мен с добро слово.

переклав Дмитро Методієв

ПОЛЬСЬКА

TESTAMENT  

 Kiedy umrę, na wysokiej

Schowajcie mogile

Mnie, wśr d stepu szerokiego

W Ukrainie miłej:

Żeby łany płaskoskrzydłe

I Dniepr, i urwiska

Widać było, słychać było,

Jak się rączy ciska.

A gdy spłuczę z Ukrainy

Do sinego morza

Wrażą krew, to wtedy rzucę

Gry i bezdroża

Wszystko rzucę i powrcę

Do samego Boga

Z modlitwami! Ale przedtem

Nie uznam ja Boga!

Pochowajcie, zanim sami

Kajdany zerwiecie

I posoką złą i wrażą

Wolność obmyjecie.

A mnie zaś w rodzinie waszej

Mocnej, świeżej, nowej

Przypomnijcie, wspominając

Łagodnymi słowy.  /переклав Леон Пастернак/

РОСІЙСЬКА

ЗАВЕЩАНИЕ

Как умру, похороните

На Украйне милой,

Посреди широкой степи

Выройте могилу,

Чтоб лежать мне на кургане,

Над рекой могучей,

Чтобы слышать, как бушует

Старый Днепр под кручей.

И когда с полей Украйны

Кровь врагов постылых

Понесет он  вот тогда я

Встану из могилы

Подымусь я и достигну

Божьего порога,

Помолюся  А покуда

Я не знаю Бога.

Схороните и вставайте,

Цепи разорвите,

Злою вражескою кровью

Волю окропите.

И меня в семье великой,

В семье вольной, новой,

Не забудьте  помяните

Добрым тихим словом. /переклав Олександр Твардовський/

СЕРБСЬКА

ЗАВЕШТАЊЕ

Кад умрем, сахраните ме
Тамо у могили
Сред степе предивне
На милој Украјини.
Да бих поље широко,
И Дњепар, и прокоп
Гледати, чути мого
Како певају громко
И како из Украјине
Односе у сиње море
Крв злочинца... Тад ћу да минем
И поље и горе,
Устанем и стигнем
До Бога самога
Да се молим... А до тада
Не знам ни за Бога.
Сахраните, па устајте,
Окове разбијте
Крвљу непријатеља
Слободу залијте.
А мене у породици
Великој, слободној, новој
Помените у прилици
Добрим, тихим словом. /переклав Радослав Пайкович/